Я жила в невістках. Коли з’явилася на світ перша дитина, я відчула, що почуваюся дуже дивно. Це був перший сигнал біди

В моїй сімʼї було четверо дітей. Я завжди теж мріяла мати багато діток. Ми жили дружно, і підтримували один одного.

Я була найстаршою. Коли вийшла заміж, пішла в невістки.

Свекруха моя жінка з запальним характером, ніколи не говорила тихо, завжди на завищених тонах.

З часом я навіть уже звикла, і старалася не звертати уваги, бо в перші дні мене боліла від її голосу голова.

А свекор навпаки, спокійний чоловік, ніколи з нею не сперечався, багато працював, говорив спокійно, і завжди по справі.

День за днем я звикала до нового дому, старалася усе їм по господарству допомогати.

Роботи було багато, кілька гектарів городу, багато корів, свиней, курей, качок і так далі.

А ще сади, які треба було обривати, сіно яке треба було заготовлювати, тобто ще одні робочі руки не були зайвими у цьому господарстві.

Коли ми з чоловіком дізналися, що буде первісток, дуже раділи. Свекруха поводилась як і раніше, ніби і не хотіла чути, що я при надііі.

Я старалася не піднімати нічого важкого, робити стільки, скільки можу, а та все косила оком на мене, і я чула, як вона жалілася свекру, що її син взяв ліниву жінку.

Мій чоловік сказав не звертати уваги на маму, а пильнувати себе, і більше лежати.

На останніх місяцях наші стосунки зі свекрухою зійшли на нівець, бо я багато лежала, і зовсім їй не допомагала, так як не мала просто на це сили.

Коли народилася донечка, я багато ночей підряд не спала. Я хвилювалася за кожен її рух, слухала чи дихає. Відчувала тривогу.

Коли свекруха підходила до дитини, у мене завмирало серце, вона ні разу не взяла її на руки, тільки дивилася і казала, що від їхньої родини нічого не передалося.

Від багатьох недоспаних ночей мені почали вчувається якісь голоси, і постійний дитячий плач. Коли ми сідали до столу, дитина спала, я бувало зривалася, бо здавалося що вона плаче, хоча в той момент та спокійнісінько собі спала.

Ще мені почали спливати плями перед очима, крутився світ, я стала дуже дратівливою.

Розказала своїй мамі. Лікар виписав заспокійливі. Я від них постійно хочу спати.

Я думаю моя проблема в тому, що свекруха мене не любить, пильнує кожен мій крок.  я мушу від них піти, але чоловік не хоче. Що тепер робити я не знаю?

Історія написана спеціально для osoblyva.сom

Автор: Mavka