Як я двічі продалась в рабство чоловіку та втратила сенс життя
Тоді, мені було 23 роки, холодний осінній вечір, падав дощ.
Я чекала на тролейбус і тут, на зупинку підійшов хлопець. І от він захотів познайомитись, я погодилась, так як хлопця у мене не було, а цей мені сподобався.
Ми довго говорили , потім обмінялись номерами і він запросив мене на каву. Мене це насторожило, але так як він мені сподобався, я погодилась.
Ми випили кави і він захотів відвезти мене додому, так як було вже доволі пізно. Я погодилася, оскільки на той момент я вже йому довіряла.
Ми підійшли до його машини, вона в нього досить дорога і поїхали. По дорозі , він заїхав в квітковий і подарував мені букет квітів.І тут я попливла.
Він відвіз мене додому і я вже тоді закохалась в нього. Зранку він зателефонував і запросив на сніданок.Звичайно, я швидко побігла до нього.
Ось так і почалась наша з ним історія. Він дарував мені коштовні подарунки, водив в ресторани.Я була на сьомому небі від щастя.
Десь через пів року він освідчився мені і ми відсвяткували розкішне і казкове весілля.В медовий місяць ми поїхали в подорож, об’їздивши декілька країн. Я відчувала себе неймовірно щасливою.
Повернувшись додому , ми жили , йшов час , букетний період давно закінчився і почався побут.Ми часто сварились, потім мирились і так по колу.
Кожного дня він відвозив мене в університет, а після пар забирав. Я ставилась до цього дуже добре і вважала турботою .Тоді мені заздрили всі одногрупниці.
Закінчивши університет , я влаштувалась на роботу.Це була велика консалтингова компанія. Мій чоловік був проти того, щоб я йшла на роботу.Але мені хотілося якогось різноманіття.
З кожним днем мій чоловік ставав все більш злим та незадоволеним.Але, я продовжувала його кохати і сподівалась, що все ж таки повернеться той хлопець з букетного періоду.Але цього не сталось.
Чоловік став мене повністю контролювати та обмежувати мою свободу, а пізіше і взагалі почав піднімати на мене руку. Він змусив мене видалитися з усіх соціальних мереж та дуже сильно почав ревнувати, навіть до охоронців в магазинах.
Я постійно мусила доказувати чоловікові, що вірна йому та дуже кохаю його.
В цьому пеклі і постійному страху ми прожили рік часу.Потім мене підвищили на роботі, я почала гарно заробляти .І все ніби супер, але я була дуже нещасною в душі.
Одного разу, я йшла по коридору в офісі і зі мною привітався один хлопець. Ми привітались, усміхнулись і розійшлись по своїх справах.
Потім ще раз .А трохи пізніше ми разом були на конференції і тут наші погляди зійшлися і ми просто дивились один на одного.Його погляд пронизував всю мою душу, а по тілу пробігало тепло.
Так ми віталися декілька тижнів. І він ніяк не йшов знайомитись зі мною, хоча я всяк натякала.
Але він вже був десь глибоко в моїй душі.Бувало так, що після зустріч з ним я не могла по пів дня налаштуватися на роботу. Всі мої думки були тільки про те, щоб просто заговорити з ним, хоча звісно я розуміла,що дома мене чекає чоловік.
І це також розривало мене зсередини.Тому я вирішила взяти відпустку і поїхати з чоловіком на відпочинок.Я сподівалась, що це допоможе зблизитись нам з чоловіком і забути хлопця з роботи.І все ніби вийшло.Ми гарно провели час і повернулись додому.
Вийшовши на роботу я зустріла того хлопця, проте у відповідь на його вітання – промовчала. Я старалася вести себе холодно і недоступно.
Але,одного дня,повертаючись додому сама , я дивлюсь, а він теж йде.Я не звертала на нього уваги і тут він заговорив до мене.
Я дуже розгубилась, взагалі не знаючи як себе поводити та що говорити.Тому я не сказала ні слова і пришвидшила хід. Але трохи відійшовши, я наважилась заговорити до нього.
Ось так ми і познайомилися. Поговорили, посміялися і він провів мене до метро , а сам пішов далі.
І я настільки була щаслива, що мені хотілось танцювати.Але так було доти,поки не зателефонував до мене мій чоловік і відкинув мене в реальність.
Наступного ранку я швидко зібралася і поїхала на роботу. На роботі, я побачила кілька цукерок і записку: «Я на кухні». Звісно,я кинула все і побігла. Ми сиділи, пили чай і розмовляли про все на світі, багато жартували та сміялись.
Потім мій друг запропонував мені прогулятися, після роботи – я погодилася.
Але під вечір мої плани зіпсував чоловік, який приїхав за мною на роботу. Я поїхала додому з чоловіком, але всі мої думки були про хлопця з роботи, а чоловік,як завжди цілу дорогу щось кричав та бурчав.Сльози текли рікою і я нічого не могла з собою вдіяти.
Вдома я проплакала до півночі, мені не хотілося абсолютно нічого.Я думала тільки про те,як швидше прийти на роботу. Аж тут, дивлюсь на телефон і бачу смс від нього : «Красуне, не хвилюйся, все буде добре.»
Я одразу заспокоїлась , але заснути ще не могла довго.
Зранку чоловік відвіз мене на роботу і ще годину стояв під офісом. Але мені вже було байдуже , оскільки мене чекали нові цукерки на столі.
Ми знову пили чай, багато сміялись , слухали музику і настрій був прекрасним.Вечором нам все ж таки вдалося прогулятися і це був неймовірний вечір.Ми раділи кожній секунді разом.
І от моє життя поділилось на пекло вдома і на рай на роботі. З чоловіком ми все більше сварились і все більше віддалялись.Йому потрібна була просто домогосподарка.
А мої думки були повністю заповнені ним, таким уважним і турботливим хлопцем з роботи.
Через деякий час настав мій день народження . Зранку я отримала новенький телефон і букет троянд від чоловіка.Він довго вибачався за все погане,що між нами було і обіцяв , що з цього дня все зміниться і він знову буде люблячим і турботливим.Він забрав мій старий телефон , сказавши ,що він більше мені не потрібен, так як у мене вже є новий(а я нічого не підозрювала).
Але мені не потрібні були ці подарунки і ці слова. Я пошвидше хотіла бігти на роботу, там мій подарунок.
Коли я прийшла на роботу, я побачила в себе на столі коробку моїх улюблених цукерок.Це були Ромашки!!! Я їх просто обожнюю. Але ж я ніколи нікому не казала, що я їх дуже люблю і тому,я навіть не уявляла звідки він дізнався про це.
Я ходила по офісу, але його ніде не було.Мене вітали колеги , а я чекала його.
І тут мені приходить смс. Я швидко біжу до нього, але він показав , щоб я мовчала.Швидко завів мене в туалет і зачинив його.
Я перелякалась і нічого не розуміла, а його губи почали пристрасно мене цілувати.Тут стався перший наш поцілунок за стільки місяців.
І це були найкращі хвилини в моєму житті, мене просто розривало зсередини, коли він торкався моєї талії і цілував мою шию. В той момент , я була найщасливіша людина на цій планеті. Мені було абсолютно байдуже чи дізнається про це мій чоловік, я насолоджувалась в моменті.
І тут телефонує до мене мій чоловік і каже, що забере мене швидше сьогодні, оскільки підготував для мене вдома сюрприз.Але я не хотіла їхати до чоловіка, тому сказала йому ,що йду з дівчатами в кафе і буду пізно.В його голосі було чути злість, але він не подав вигляду, що щось не так.
Вечором ми з коханим з роботи пішли відсвяткувати мій День Народження. На вулиці падав сніг, ми дурачилися, обіймалися, цілувалися, качалися в снігу. Я була на сьомому небі від щастя.
Але тут у мене задзвонив телефон – телефонував чоловік. Він прямо запитав мене, що я роблю в парку і чому не з дівчатами святкую.
Звісно, я розгубилася і почала щось нести йому і брехати.А мій чоловік з двома своїми друзями вже йшли нам на зустріч. Один з них вдарив мого коханого по голові і він впав, а мене скрутили і потягли в машину.
Я кричала скільки мала сили, але ніхто не допоміг.Мені зв’язали руки і закрили в машині, а коханого кинули в багажник. Від страху я втратила свідомість, а отямилась вже тоді, коли була в себе в ліжку, біля мене сидів чоловік.
Він нічого не говорив, а лише дивився на мене. Я запитала, що він з ним зробив ? Він мовчав і лише дивився на мене, холодними очима .Я кричала, плакала та била його по руками в груди, а він дивився на мене і вдарив по лицю. Я була просто безсила перед ним.
Я запитала у нього чи він радий? Чи він радий , що змушує мене страждати ,що б’є та принижує, що вважає мене своєю власністю?
Він вдарив мене знову і почав з ненавистю рвати на мені одяг. Я кричала, благала, а він накрив мене подушкою і почав ґвалтувати. Я ледь не задихнулась , я не мала чим дихати і він прибрав подушку, закрив мені рот рукою і робив своє діло.
Я більше не мала сил чинити опір цьому тирану.Я лежала і плакала , я молила,щоб хтось мене врятував.
Це все здавалось мені вічністю. Він взяв мене за волосся і кинув на підлогу, почав ображати і кричати: «Ну що, подобається? Давно, кажеш, не було гострих відчуттів?» .Він взяв з бару пляшку і просто лив на мене. Кричав: «Я дезінфікую тебе від грязі!», – і голосно сміявся.
Я знепритомніла,а коли прийшла до себе , вже був ранок .Все тіло та обличчя було в гематомах і дуже боліло. Чоловік п’яний спав.Я одяглась і побігла куди очі бачили.
Єдине, що мене турбувало, це що вони з ним зробили, де мій коханий.Телефон у нього був вимкненим.
Я пішла на набережну. Я йшла і плакала. Прохожі цікавились чи потрібно мені допомогти, але я не могла промовити ні слова.
І тут я побачила машину чоловіка.Я не розуміла , як він мене відстежує. Він вийшов з букетом квітів і просив пробачення.Сказав, щоб я була з ним і він скаже мені де коханий.
Я сказала, що буду говорити з ним тільки після того, як побачу коханого і він дав мені адресу.
Я швидко поїхала до нього.Він був настільки безсилим і побитим, я просто плакала і цілувала його.
Того дня я вдруге продалась в рабство свому чоловікові, тільки б його не чіпали. З роботи він звільнився і ми більше не бачились, але на столі в мене завжди лежали цукерки і записка “Кохана, я поруч”
