Як я вирішив зрадити дружині, але все пішло шкереберть. Випадок з життя…
У відділі кадрів у нас на роботі з’явилася нова співробітниця. Красуня, молоденька, цікава, свіжа і радісна. Я втратив голову відразу.
Я вже 6 років одружений, дружина з одного декрету відразу в інший, вдома – одні проблеми, вічно грошей не вистачає, дружина буркотливою стала, дратує вже просто страшно мене. І, звичайно ж, я не міг встояти перед такою спокусою – став за дівчинкою упадати.
Вона не проти виявилася втішити одруженого чоловіка, була тільки рада, коли я її в кафе водив, квіти дарував, в кіно запрошував.
Через кілька тижнів запросила мене нова подруга в гості. Я був на сьомому небі від щастя, емоцій і збудження. Нарешті!
Приходжу додому, гормони все ще в крові вирують, що в 17 років, аж заспокоїтися не можу ніяк. Вдома – вічно втомлена дружина. Діти вже спали, вона теж щось буркнула у своєму стилі і пішла в спальню. Зрозуміло – мені, як зазвичай, тут не особливо раді.
Написав ще пару повідомлень співробітниці щодо завтрашнього побачення у неї і теж пішов спати. Заходжу в спальню – дружина спить на покривалі, навіть не роздягнувшись, а поруч на ліжку – альбом наш старий, з фотографіями з нашої молодості.
Щось тепле в душі сколихнулося – вирішив і я погортати старі знімки. А там – Оля моя молода. Красива, щаслива, весела.
І згадав я раптом, як за нею бігав, як квіти дарував, як вечорами проводжав, як цілував її, таку молоду і свіжу. А потім подивився я на сопучу поруч дружину і якось мені боляче стало, що вирішив її проміняти на якусь першу зустрічну дівчину.
Довго я не міг заснути тієї ночі, до ранку перевертався і минуле наше згадував. А вранці встав раніше і побіг на кухню сніданок готувати. А потім – в кіоск за квітами. Коли Оля прокинулася, то була просто вражена, що я їй сніданок у ліжко приніс вперше за стільки років.
Коли побачила квіти – так взагалі пустилася з ними танцювати. Квітів я їй вже теж пару років не дарував. Радіє, як маленька дівчинка, мало не плаче від щастя. А мені так добре на душі стало, що вирішив я тоді для себе – не буду я їй зраджувати, і крапка!
