З Оленою ми розлучилися. Всі ці конфлікти зруйнували нашу сім’ю.
Ми познайомилися з Людою, коли я приїхав служити у її місто. Стосунки розвивалися досить стрімко, буквально через декілька місяців ми з нею вирішили одружитися. Весілля ми не робили, навіть моїй мамі не сказали нічого. Вона на мене дуже образилася, вирішила, що це моя Людмила мене надоумила на таке. З того часу вона почала заочно ненавидіти свою невістку.
Ми жили в гуртожитку. Одного разу моя мама приїхала абсолютно несподівано до нас обох зайшла на кухню, а в цей час Людмила готувала вечерю. Дружина була одягнена в мою білу футболку, яка ледве доходила їй до колін. Такий вигляд невістки розлютив мою маму, вона почала кричати, що я одружився з легковажною дівчиною.
Наступного дня моя мама поїхала, але почала щодня телефонувати мені та писати повідомлення, в яких згадувалася лише одна тема: моя дружина. Через рік моя мама добилася свого — я розлучився з Людою. Через три роки я вирішив знову одружитися, і знову не вгодив своїй матері. В Олени була донечка від попереднього шлюбу. Моя мама сказала, що це «лишній багаж». Олена була дуже красивою, ніжною та мудрою жінкою, я дуже сподівалася, що вони з мамою знайдуть спільну мову. Але цього не трапилося.
Мама не давала покою моїй новій дружині, стежила за її кожним кроком. Олена терпіла та старалася зі всіх сил сподобатися моїй мамі.
Одного разу Олена терміново поїхала додому. Моя теща тяжко захворіла. Протягом місяця, поки Олени не було вдома, моя мама намагалася переконати мене, що моя дружина зараз зраджує мені з іншим чоловіком. Нарешті Олена повернулася назад, а незабаром на нас чекала приємна новина. Ми чекали на поповнення в сім’ї. В призначений термін у нас народилося двоє прекрасних хлопчиків.
Я був неймовірно щасливий. Але моїй мамі було абсолютно все одно на онуків. Вона продовжувала надокучати мені та Олені. Майже щоденні візити моєї матері виснажили нас. Одного разу Олена не витримала і виставила її за поріг. Ввечері мені зателефонувала мама, і ридаючим голосом заявила, що невістка її недолюблює. Вона так сильно плакала, що я накинувся зі звинуваченнями на Олену.
З того часу ми постійно сварилися. Так тривали ще два роки. Коли ж ми з Оленою вирішили подати на розлучення, то моя мама дуже зраділа, а ще запропонувала одразу зробити аналізи на встановлення батьківства, щоб довести, що діти не мої, а нагуляні.
Одного разу, коли діти були у мене на вихідних, я вирішив відвезти їх у медичний центр. Наступного дня, коли ми прийшли з мамою за результатами, нам надали листок, в якому було написано, що ймовірність мого батьківства 99,9 відсотка!
Я вирішив запитатися у лікаря: – А чому не всі сто?
– Ми ніколи не пишемо 100%. А 99 — це мало для вас? Невже не зрозуміло: це ваші діти!
– Ні, нам нічого не зрозуміло! Вам точно хтось дав хабар!
Лікар глянув на мою маму і не промовивши жодного слова, пішов. З Оленою ми розлучилися. Всі ці конфлікти зруйнували нашу сім’ю. Зараз я одружений втретє. З мамою більше не спілкуюся.
