Жінка лише кинула на мене благальний погляд, щоб я замовкла. Ми не дуже добре попрощались, але кожен пішов у своє
Ми з сестрою поступили вчитись в сусіднє місто.
Багато хороших відгуків було про вуз.
По-закінченню я маю працювати перекладачем.
Юля ж поступила в академію. З’їхались на одну квартиру.
Нам було добре разом жити. Готували і прибирали по черзі, ніхто не водив хлопців, але могли посидіти компанією.
Більшість сусідів були привітними, дядя Толя вкручував нам пробки, коли їх вибило.
А для бабусі Ади ми частенько купляли печиво і фрукти.
Все виглядало гармонійно, без стресу і скандалів.
Нові мешканці переїхали в квартиру поруч.
З вигляду звичайна сім’я, чоловік, дружина та хлопчик, приблизно 6 років.
Перший місяць все було спокійно, але одного вечора в них був великий скандал.
Здається було чути аж до 1 поверху. Чоловік кричав, дитина теж.
Я не збиралася стояти осторонь, подзвонила в квартиру, всі затихли, але ніхто не відчинив.
Я подумала, що все втихне, але через годину крики були сильніші. Я викликала правозахисників, нехай вони з цим розбираються.
Після їх візиту стало тихо. Через тиждень ми перестрілись з сусідами біля ліфту.
Жінка виглядала переляканою, а він агресивним. Коли він побачив мене, то почав погрожувати і казати, що якщо я буду вмішуватись, то лише собі гірше зроблю.
І не маю до них ніякого діла. Я не мовчала у відповідь, адже не боюся його.
Жінка лише кинула на мене благальний погляд, щоб я замовкла.
Ми не дуже добре попрощались, але кожен пішов у своє.
Тепер я з їхньої сім’ї ока не спущу, якщо почую крик, то їм так просто не минеться.
А жінку і дитину дуже шкода. Вони ніби залежать від цього мужика.
автор: Настя
