— Чому ви не забираєте Марію з садку? — обурилася я. — Дитина страждає. — Ну так і забирай її собі! Вона мені набридла!

Я працюю вихователем вже понад п’ятнадцять років. За цей час бачила безліч різних випадків. Бувало, що діти спеціально приходили в дитячий садок, щоб поїсти і вдосталь награтися іграшками, оскільки вдома такого не було. Але потім до нас в групу потрапила дівчинка Марічка і я зрозуміла, що бачила в цьому житті далеко не все …

Марія була дуже красивою і слухняною дитиною. Вона всіх жаліла, намагалася допомогти. Єдине, що мене відразу ж насторожило, дівчинка не підпускала до себе однолітків і дуже болісно реагувала на будь-які дотики.

Марія годинами могла сидіти з якоюсь іграшкою в руках і гратися з нею. Їла дитина добре, видно було, що вдома особливо не заглиблюються в якість її харчування.

Спочатку батьки справили на мене цілком нормальне враження, але незабаром я зрозуміла, як помилялася.

Через два тижні вони почали … забувати Марію в садку. Спочатку я ще могла якось додзвонитися до них, але потім вони поміняли номери і завжди були поза зоною доступу.

У мене серце кров’ю обливалося, коли я бачила, як Марічка сиділа в роздягальні в пошарпаній куртці і шапочці з помпончиком, граючи черговою забутою кимось іграшкою, і чекаючи годинами на маму.

— Мама знову не прийшла? — питала вона і зітхала. — А куди я тепер піду? Знову до сусідки?

Якось раз я зустріла її матусю в супермаркеті. Та з великою компанією затарювалася алкоголем і напівфабрикатами.

— Чому ви не забираєте Марію з садку? — обурилася я. — Дитина страждає.

— Ну так і забирай її собі! Вона мені набридла! — сказала та і побігла далі за дешевою горілкою.

Після цього випадку я почала дійсно забирати Марічку до себе додому, купувати їй іграшки і речі. Батьки часом тижнями не згадували про дитину …

Але Марія тепер менше сумувала. Вона дуже прив’язалася до мене. У мене немає чоловіка і дітей. Я живу одна, та й вік у мене вже солідний, але я більше не можу мовчки дивитися, як безвідповідально дорослі ставляться до маленького життя.

Вчора я подала заяву в опіку. Якщо Марія нікому не потрібна, то я готова забрати її собі і хоч на деякий час покращити її дитинство. Скоро в дитячому садку канікули і я не знаю, як вона буде там зі своїми «батьками» …

Як би ви вчинили на місці цієї виховательки?