Існує легенда, за якою до кожного з нас хоча б раз у житті приходить Бог
Причому він може з’явитися в будь-якому образі – мокрого кошеня, старого, жебрачки – і наша доля складеться в залежності від того, як ми поведемо себе в хвилину такої зустрічі …
Жила-була на світі людина. І було у неї три мрії: мати хорошу роботу з високим окладом, одружитися на красивій добрій дівчині і … стати відомим всьому світу. Джерело
Протягом життя багато історій з ним відбувалося, ми розповімо про три з них: Зимовим холодним ранком юнак поспішав на співбесіду в відому компанію.
До зустрічі залишалося 5 хвилин, а йому ще потрібно було пробігти квартал. Раптом прямо перед ним послизнулася і впала літня людина.
Наш герой подивився на чоловіка, вирішив, що він п’янuй і, не подавши руки, побіг далі. На щастя, він встиг на співбесіду вчасно. На жаль, на роботу мрії його не взяли.
Літнім теплим ввечором чоловік прогулювався містом. Помітивши трупу вуличних артистів, він зупинився, щоб насолодитися видовищем. Глядачів було небагато, але п’єса була веселою і захоплюючою.
Після закінчення вистави почулися оплески і люди почали розходитися. Наша людина теж повернув було назад, але хтось несміливо доторкнувся до його плеча.
Це була головна героїня п’єси, старенька-клоунесса. Вона стала розпитувати його про те, чи сподобався йому спектакль, чи задоволений він акторами. Але людина не захотіла вести бесіду і, гидливо відвернувшись, пішов додому.
Одного осіннього дощового вечора чоловік поспішав додому з дня наpoдження. День видався важким і він мріяв якнайшвидше прийняти ванну і заснути в теплій м’якій постелі. Раптом він почув чиєсь приглушене ридання.
Це плакала жінка . Вона сиділа на лавочці біля будинку нашого героя. Вона була одна, без парасольки, і тільки капюшон легкої курточки рятував її від холодного дощу. Помітивши нашого героя, вона звернулася до нього за допомогою. У неї сталося щось в сім’ї і їй дуже хотілося поговорити з кимось по душам.
Людина задумалася, перед його поглядом постали ванна і ліжко, він пробурмотів, що жaхлuво зайнятий і поспішив в під’їзд.
Людина прожила нещасливе життя. І пoмеpла. Потрапивши на небеса, людина зустріла свого ангела-хранителя.
– Ти знаєш, я прожив зовсім нещасне і нікчемне життя. У мене були три мрії, але жодна з них не збулася. Як шкода…
– Хм … Друг мій, я зробив все, щоб всі твої мрії втілилися в життя, але для цього тобі потрібно було всього лише раз подати руку, відкрити очі і зігріти серце.
– Про що ти? – Пам’ятаєш людину, що впала на слизькій зимовій дорозі? Я зараз покажу тобі цю картину …
Та людина була генеральним директором фірми, в яку ти так хотів потрапити. Тебе чекала карколомна кар’єра. Все, що від тебе потрібно – подати руку.
Пам’ятаєш стару клоунесу, яка після вуличної вистави підійшла до тебе з питаннями? Це була юна красуня-актриса, яка закохалася в тебе з першого погляду. Вас чекало щасливе майбутнє, діти, незгасна любов. Все, що від тебе потрібно – відкрити очі.
Пам’ятаєш плачущу жінку біля твого під’їзду? Був дощовий вечір, вона наскрізь промокла від дощу і сліз … Це була відома письменниця. Вона переживала сімейну кризу і їй дуже потрібна була душевна підтримка. Якби ти допоміг їй зігрітися в своїй квартирі, вислухав і втішив, вона написала б книгу, в якій розповіла б про цей випадок. Книга прославилася б на весь світ і ти разом з нею, так як на головній сторінці автор вказала б ім’я того, хто став музою цього твору. Все, що від тебе потрібно тоді – лише невелика іскра твого серця.
Ти був неуважний, мій друг.
Людина зітхнула і пішла по міcячній доріжці в зоряну далечінь…
Мораль: прислухайся до світу, він пропонує можливості. А про допомогу потрібно не тільки вміти просити, а й з гідністю прийняти.