Синдром відкладеного життя. До глибини душі вразила історія чоловіка, який купив на ринку туфлі…
До глибини душі вразила історія чоловіка, який купив на ринку туфлі.
Він хотів тут же перевзутися, але дружина стала в позу: «Мовляв, не дури. Одягнеш на недільну службу». Старий страшенно образився, а дружина з жаром доводила, що є повсякденний одяг, а є ошатний.
Повернулися додому і, поки розігрівався наваристий хаш, він приліг відпочити і помер. .
..З самого ранку ми чекаємо вечора. Увечері – новий ранок. Ми залишаємо на потім ошатні скатертини, теплі слова, думки і мрії. Ось підростуть діти, настане літо, вечір п’ятниці, Великдень… Краще з понеділка, з першого вересня, після відпустки. Очікуємо слушної нагоди, відповідного моменту. Відкладаємо молодість на старість, забуваючи, що життя – це те, що відбувається виключно зараз.
Ірина Говоруха
