Мама моєї сусідки повернулася нещодавно з Польщі і сказала, що більше не поїде туди. А зароблені гроші розділила на три частини: донькам і собі. Моїй сусідці 4 тисячі євро дісталися. Надія така радісна була, адже вони з чоловіком на крупах та макаронах сиділи. Та мати сказала гроші сховати на чорний день, чоловікові про них нічого не говорити. Відтоді Надія ходить сумна, дітям навіть фрукти не може купити

Мама моєї сусідки Надії нещодавно повернулася з-за кордону, вона заробила трохи грошей, сказала, що важко їй, адже в Польщі вона вже давно, хоче жити вже вдома, та й на пенсії буде відпочивати, в селі в неї є город, заведе господарство, пенсію матиме, трохи собі грошей залишить з заробітків і так проживе.

Останні місяці Надія з сім’єю сиділа на макаронах і крупах, особливо, нічого собі купити не могли.

В сусідки є чоловік і двоє діток, восьми й двох років. Вона зараз в декреті з молодшим, а її чоловік, на жаль, без роботи сидить.

Звісно, що він шукає майже пів року вже якісь заробітки, і все нічого хорошого не знаходить. Не складається у нього якось з роботою зовсім, на жаль.

Чоловікові Надії 37 років, він має вищу освіту і непоганий досвід роботи. Тому він хоче знайти місце принаймні не гірше, ніж останнє, звідки його звільнили за скороченням ще на початку літа, адже розуміє, що краще знайти роботу з гарним заробітком, ніж влаштуватися будь-куди, отримувати мало грошей і жити від зарплати до зарплати знову.

Йти на «хоч якусь уже роботу, аби платили» чоловік моєї сусідки навіть і не думає собі.

– Влаштовуватися за 8 тисяч гривень охоронцем десь в магазині сенсу немає зовсім, сім’ю з двома дітьми на ці гроші все одно не прогодуєш, – пояснює чоловік. – Та й псувати трудову книжку не хочеться зовсім, куди потім сорокарічного колишнього охоронця візьмуть? Треба відразу шукати якусь хорошу та гарнооплачувану роботу, і це зрозуміло мабуть усім, з офіційним працевлаштуванням, таку, щоб працювати довго і з задоволенням, в ідеалі – до пенсії вже. А на зарплату, щоб всю сім’ю утримувати можна було.

Може, в міркуваннях чоловіка і є якась частина правди, я трохи розумію й це сама.

Тим більше, що він на дивані він не сидить, резюме розсилає активно мало не щодня, а поки суть та діло, бігає на підробітки, щоб було чим годувати дружину та дітей.

Підробітки він знаходить в інтернеті: занести меблі для переїзду, супроводити якусь бабусю до поліклініки і назад, привезти, забрати, віддати і так далі.

Гроші це приносить невеликі – на один похід в магазин. Але все ж допомагає прожити, ще й на комунальні вистачає, якось так зараз сусіди мої і живуть.

Надія теж намагається підробляти, як може, але виручити виходить зовсім мало, якісь копійки. Тому живуть вони зараз більш, ніж скромно: сидять на макаронах, м’ясо і фрукти купують тільки для дітей, гуляють у дворі на майданчику і чекають кращих часів, які рано чи пізно вже мають настати.

Інколи у Надії, звичайно, опускаються руки, адже жінка розуміє, що часи зараз не прості, йде зима, а у неї консервації навіть немає, адже не було грошей купити помідор, огірків та перцю, щоб законсервувати для родини.

Сусідка хвилюється, що чоловік зовсім роботи може не знайти і не знає, як тоді вони житимуть.

Трохи допомагають то одні, то інші батьки: привозять продукти, платять комуналку, коли у дітей грошей не вистачає, купують щось внукам.

Чоловік, звичайно, засмучений, тим більше, що останнім часом його пошуки роботи нагадують якийсь біг по колу, а результату зовсім немає, а часи зараз і так складні, роботи зовсім немає хорошої.

Вакансій нових зовсім мало стало, старі висять на сайтах місяцями, співбесід все менше, з кожним тижнем наближається літо – важкий сезон в плані пошуків роботи, і що робити далі – незрозуміло. Він ходить постійно сумним.

А недавно сталося справжнє диво, наче в казці, мама Надії повернулася з заробітків, сказала, що в Польщу більше не поїде, а зароблені гроші розділила на 3 частини: собі і двом донкам. Якраз по 4 тисячі євро вийшло.

– Тільки я тебе прошу, чоловікові своєму не говори про ці гроші нічого, – сказала відверто Надії мати, опускаючи очі. – Хоч раз в житті вчини розумно, ви ж їх проїсте і знову залишитеся з порожніми кишенями. А чоловік навіть намагатися не буде щось змінити.

– Чому?, – здивовано відразу запитала Надія у мами.

– А сама не розумієш, чи що? Він у тебе тоді роботу шукати буде ще 5 років, і гідної так і не знайде! А гроші просто всі зараз проїсте, і все. Якщо він зараз чогось чекає, знаючи, що навіть на дитячій їжі економите, то з грошима і зовсім щось шукати перестане. Поклади їх на депозит і забудь про них надовго. Нехай лежать на чорний день, потім, як знайдеш. В житті всяке може бути.

– Наче зараз у нас прямо біла смуга в житті, – з сумним поглядом мовила Надія. – Саме час гроші на депозит класти, коли дітей годувати нема на що!

Мама того дня пішла сумна від доньки, а Надія сиділа і плакала. Як вірно вчинити у цій ситуації, адже якась правда в маминих словах є, але економити на дітях, які зрідка бачать фрукти не хотілося?

Надія зовсім не знала як правильно вчинити, а скоро чоловік прийде додому. Вона знала, що він дуже зрадіє цим грошам, але, що робити коли вони скінчаться, і чи вистачить їх надовго? Жінка знала, що від її непростого рішення залежить їхній добробут.

Фото ілюстративне.